Гістологія та гістологічні дослідження

1. Що означає термін «гістологія»?
2. Що вивчає гістологія?
3. Що таке гістологічне дослідження?
4. Які види гістологічних досліджень виконуються в медичній лабораторії ДІЛА?
5. Коли лікар призначає гістологічне дослідження?
6. Як підготуватися до гістології?
7. Методи проведення аналізу на гістологію
8. Як проводиться гістологічне дослідження: етапи процедури
9. Що показує гістологічне дослідження?
10. Скільки днів робиться гістологія?

Коли мова йде про точну діагностику захворювань, особливо онкологічних, запальних або аутоімунних, гістологічне дослідження є одним з найважливіших методів. Саме воно дозволяє побачити на мікрорівні те, що неможливо визначити під час звичайного огляду чи навіть інструментальних досліджень.

Що означає термін «гістологія»?

Гістологія – це розділ медицини, який вивчає тканини людського організму під мікроскопом. Слово походить від грецьких слів histos – тканина і logos – наука. Простими словами, це наука про те, як побудовані наші органи зсередини, з яких клітин і структур вони складаються, як виглядають здорові тканини і як змінюються при різних захворюваннях.

Що вивчає гістологія?

Гістологія вивчає мікроскопічну будову клітин, тканин і органів людини. Якщо анатомія показує, як виглядає тіло зовні та всередині у великому масштабі, то гістологія дає можливість побачити життя організму на клітинному рівні.

Завдяки гістології лікарі можуть зрозуміти, як побудовані та як функціонують різні тканини – епітеліальна, м’язова, нервова, сполучна, а також виявити будь-які зміни, що можуть свідчити про розвиток патологічних процесів.

У медицині саме гістологія допомагає визначити природу пухлин, підтвердити або спростувати підозру на рак, з’ясувати причину хронічного запалення чи змін у тканинах. Саме завдяки гістологічним дослідженням можна встановити точний діагноз, який не завжди можна визначити за допомогою УЗД, МРТ або аналізу крові.

Що таке гістологічне дослідження?

Гістологічне дослідження – це лабораторне дослідження зразка тканини, яке проводять під мікроскопом, щоб визначити, чи є в ній зміни, характерні для запалення, доброякісних або злоякісних утворень.

Під час дослідження фахівець-гістолог вивчає шматочок тканини (біоптат), який може бути отриманий під час операції, біопсії або видалення новоутворення. Цей матеріал фіксують у спеціальних розчинах, роблять дуже тонкі зрізи, забарвлюють їх і розглядають під мікроскопом.

Гістологія є «золотим стандартом» у діагностиці багатьох хвороб. Вона допомагає з точністю визначити природу новоутворень – чи є вони доброякісними або злоякісними, а також оцінити ступінь ураження тканини.

Які види гістологічних досліджень виконуються в медичній лабораторії ДІЛА?

У медичній лабораторії ДІЛА проводяться патогістологічні дослідження, які є золотим стандартом для верифікації (тобто підтвердження або спростування) діагнозу. Дослідження охоплюють увесь спектр біопсійного та операційного матеріалу – від зразків шкіри до внутрішніх органів. Усі зразки виконуються на сучасному обладнанні брендів Becton Dickinson, Leica, Thermo Fisher Scientific та ін., а результати звіряють досвідчені патоморфологи, що гарантує високу точність і надійність. Патоморфологічна лабораторія ДІЛА єдина в Україні має сертифікат Національного агентства з акредитації в Україні. Детальніше про лабораторію за посиланням.

Нижче наведено основні види патогістологічних досліджень, які можна зробити в лабораторії ДІЛА:

Коли лікар призначає гістологічне дослідження?

Гістологічне дослідження лікар призначає тоді, коли потрібно точно з’ясувати, що відбувається у тканинах – чи є зміни запальними, дистрофічними або неопластичними (пухлинними). Гістологія є вирішальним етапом діагностики у сучасній медицині, адже вона допомагає поставити остаточний діагноз, коли інші діагностичні методи (наприклад, УЗД, КТ, МРТ або дослідження крові) не дають достатньої інформації.

Зазвичай аналіз на гістологію призначають:

• після видалення новоутворень шкіри (родимок, папілом, бородавок), щоб з’ясувати, чи не містить тканина атипових клітин;
• при підозрі на онкологічні захворювання, адже дослідження дозволяє визначити, чи є пухлина доброякісною або злоякісною, конкретний тип ракових клітин та агресивність пухлини (ступінь диференціації), надаючи лікарю необхідну інформацію для призначення персоналізованого лікування;
• за наявності проліферативних процесів (поліпи, гіперплазія ендометрію), диспластичних змін шийки матки (CIN) або підозрі на рак ендометрію/шийки матки, лікар призначає гістологію в гінекології (біопсію або вишкрібання) для морфологічної верифікації діагнозу;
• після операцій, наприклад, коли видаляють частину органу (щитоподібну залозу, молочну чи підшлункову залозу), зразок тканини обов’язково направляють на гістологічне дослідження, щоб перевірити характер змін;
• при запальних або хронічних захворюваннях. Іноді гістологія потрібна, щоб підтвердити діагноз, наприклад, гепатиту, цирозу (гістологія печінки) чи панкреатиту (гістологія підшлункової залози), диференціювати МАЖХП від стеатогепатиту, для визначення типу гломерулонефриту, оцінки ступеня активності та фіброзу нирок;
• при збільшенні або ущільненні лімфатичних вузлів може проводитися гістологія, щоб виключити метастази чи інші хвороби крові; при підозрі на пухлини нервової системи (мозку, спинного мозку, нервів) для морфологічного типування новоутворення та визначення його злоякісності.
  ​​​​​​​

Гістологічне дослідження – це не просто тест, це ключ до розуміння того, що відбувається у тканинах. Лікар призначає його у багатьох ситуаціях, коли необхідна вирішальна відповідь.

1. З'ясувати природу зміни:

• Гістологія потрібна для точної перевірки новоутворень. Вона дає відповідь на найважливіше питання: чи є зміна доброякісною (нешкідливою) чи злоякісною (рак).
• Часто гістологія потрібна для того, щоб повністю виключити онкологічне захворювання і підтвердити, що процес доброякісний .
  ​​​​​​​

2. Оцінити стан хвороби:

• При хронічних запальних захворюваннях (наприклад, гепатит чи коліт) гістологія допомагає оцінити ступінь тяжкості процесу (наскільки сильно уражена тканина – наприклад, стадія фіброзу печінки).
• Результат дослідження дозволяє лікареві прогнозувати розвиток хвороби, а це обов'язкова умова для вибору найбільш ефективного лікування.
  ​​​​​​​

3. Остаточна діагностика:

• Гістологія призначається, якщо інші методи (УЗД, клінічні дослідження) не дають чіткої картини. Вона допомагає лікарю відрізнити одне захворювання від іншого, навіть якщо вони дуже схожі зовні.
  ​​​​​​​

Гістологія – це підтвердження діагнозу на клітинному рівні, що дає лікарю впевненість у правильності обраної лікувальної тактики.

Гістологія дає відповіді на питання, які не видно навіть на найсучасніших знімках: вона показує, як саме виглядають клітини під мікроскопом, і чи поводяться вони нормально. Саме тому лікар може призначити таке дослідження навіть тоді, коли інші дослідження не виявили відхилень, але є клінічні симптоми або підозра на патологію.

Як підготуватися до гістології?

Підготовка до гістологічного дослідження зазвичай нескладна, але має свої особливості, що залежать від того, який саме орган або тканину буде досліджено.

Якщо планується біопсія або забір тканини під час медичної процедури (наприклад, при гістероскопії чи кольпоскопії у гінекології, ФЕГДС у гастроентерології чи видаленні родимки у дерматології), лікар обов’язково надає індивідуальні рекомендації.

Загальні правила, яких варто дотримуватись:

1. Попередьте лікаря про всі ліки, які ви приймаєте. Деякі препарати (особливо ті, що впливають на згортання крові) можуть тимчасово відмінити перед процедурою.
2. Не вживайте алкоголь і не паліть напередодні. Це може вплинути на стан судин і якість тканини.
3. Не проводьте косметичних процедур чи обробки шкіри, якщо планується гістологія шкіри або видалення родимки. Це може вплинути на клітинну структуру.
4. Перед гістологією органів травної системи (наприклад, шлунка, кишківника або печінки) бажано утриматися від їжі за 8–10 годин до процедури.
5. У гінекології гістологія зазвичай не проводиться під час менструації. Найкращий час – 5–10 день циклу. Перед процедурою потрібно уникати статевих контактів і не використовувати вагінальні засоби (свічки, креми, спринцювання) протягом 2–3 днів.
6. Перед процедурою біопсії щитоподібної залози або молочної залози не рекомендується наносити креми чи дезодоранти в ділянці дослідження.
   ​​​​​​​

Якщо матеріал для гістологічного аналізу уже взято (наприклад, після операції чи видалення родимки), жодної додаткової підготовки не потрібно – тканину передають у лабораторію, де її обробляють і досліджують.

У деяких випадках потрібно зробити дослідження крові перед гістологією. Це залежить від типу процедури: при пункційній біопсії або хірургічному втручанні лікар може призначити базові тести на згортання крові або інфекції, щоб забезпечити безпечне проведення маніпуляції.

Методи проведення аналізу на гістологію

Існує кілька методів проведення гістологічного дослідження, і вибір конкретного залежить від того, який орган або тканину потрібно вивчити, з якою метою проводиться дослідження і яку інформацію необхідно отримати.

До основних методів патогістологічних досліджень належать:

• цитологічні дослідження;
• гістологічні дослідження;
• імуногістохімічні дослідження;
• імуноцитохімічні дослідження;
• гістохімічні дослідження.
  ​​​​​​​

Залежно від клінічної потреби, типу досліджуваного матеріалу та складності діагнозу, лікар-фахівець може призначити один із наступних видів патогістологічних досліджень або їхню комбінацію. Кожен метод має свої унікальні можливості.

1. Цитологічні дослідження. Це метод, що вивчає окремі клітини, отримані за допомогою зішкрібу або тонкої голки (пункції). Дозволяє швидко оцінити якість клітин, виявити злоякісні зміни на ранніх етапах та підтвердити наявність мікроорганізмів. Це часто перша перевірка при підозрі на рак щитоподібної залози чи лімфовузлів.
2. Гістологічні дослідження. Це «золотий стандарт» – вивчення шматочка тканини (біоптату) під мікроскопом. Дозволяє остаточно верифікувати діагноз. Визначити, чи є новоутворення доброякісним або злоякісним, оцінити тяжкість запалення (наприклад, при гепатиті), а також виявити передракові стани.
3. Гістохімічні методи. Вимагають додаткове спеціальне забарвлення тканин. Дозволяють побачити та виміряти вміст конкретних речовин (білків, жирів, мінералів) у тканині. Це допомагає підтвердити діагнози, пов'язані з аномальним накопиченням речовин.
4. Імуногістохімія (ІГХ) та імуноцитохімія (ІЦХ). Це найсучасніші методи, що використовують молекулярні маркери (антитіла) для пошуку конкретних білків на клітинах. Це фінальне, найточніше типування пухлини. Допомагає лікарю визначити біологічний підтип раку, що є вирішальним для вибору цільової (персоналізованої) терапії.
   ​​​​​​​

У медичній лабораторії ДІЛА використовуються сучасні методи гістологічних досліджень, які забезпечують високу точність результатів і дозволяють виявити навіть найменші зміни в тканинах на ранніх стадіях хвороб.

Як проводиться гістологічне дослідження: етапи процедури

Процес гістологічного дослідження складається з кількох послідовних етапів, кожен з яких має суттєве значення для точності кінцевого результату. Усі кроки виконуються згідно з лабораторними стандартами, адже навіть незначна похибка на будь-якому етапі може вплинути на якість результату.

Як саме проходить гістологічне дослідження – від моменту отримання матеріалу до готового результату?

1. Забір тканини для дослідження. Це може бути невеликий шматочок, видалений під час біопсії, операції або після видалення новоутворення (наприклад, гістологія родимки, гістологія молочної залози чи гістологія ендокринної системи). Матеріал одразу поміщають у спеціальний розчин (формалін) – фіксують, щоб зберегти структуру клітин.

Найпоширеніший спосіб отримання матеріалу для гістології – біопсія. Лікар бере невеликий фрагмент тканини з підозрілої ділянки органа для подальшого дослідження. До основних видів біопсії належать:

• пункційна (тонкоголкова), при якій зразок тканини забирають спеціальною тонкою голкою;
• інцизійна, коли береться лише частина підозрілої ділянки (наприклад, при пухлинах);
• ексцизійна, при якій видаляється вся патологічна ділянка, яка потім досліджується повністю (часто використовується для гістології родимки чи поліпів).
  ​​​​​​​

Операційний (інтраопераційний) метод – використовується під час хірургічного втручання, коли потрібно терміново оцінити стан тканини прямо в операційній. Для цього проводиться експрес-гістологія, щоб хірург міг одразу прийняти рішення, наприклад, видаляти орган повністю чи частково.

2. Фіксація зразка. Цей етап потрібен для зупинки всіх біохімічних процесів у тканині. Завдяки фіксації клітини залишаються у тому вигляді, в якому вони були в організмі, що дає можливість побачити справжню структуру тканини.

3. Обезводнення та заливання в парафін. Тканина поступово обробляється спиртами, щоб видалити воду, після чого її заливають парафіном. Це робить зразок твердим і придатним для створення тонких зрізів.

4. Приготування зрізів. У лабораторії зразок розрізають на надтонкі пластини за допомогою спеціального приладу – мікротома. Потім зрізи переносять на предметні скельця.

5. Фарбування. Без забарвлення клітини виглядали б прозорими, тому на цьому етапі зразок фарбують спеціальними реактивами. Залежно від типу фарбування лікар може оцінити стан ядер, цитоплазми, сполучних тканин, судин чи наявність патологічних клітин. Після отримання зразка тканину обробляють і фарбують спеціальними барвниками, щоб під мікроскопом чітко побачити клітинні структури. Існують десятки видів фарбувань, які дають змогу виявити, наприклад, запалення, жирові відкладення або пухлинні клітини.

6. Мікроскопічне дослідження. Після підготовки препарат розглядає лікар-патогістолог під мікроскопом. Він оцінює форму, розмір і структуру клітин, взаєморозташування тканин, наявність запальних процесів або атипових (пухлинних) клітин. Саме цей етап є основним для постановки діагнозу.

7. Оформлення результату. Після дослідження лікар складає детальний висновок, у якому зазначає, що саме виявлено у зразку: нормальна тканина, запальні зміни, гіперплазія, фіброз, дисплазія чи ознаки злоякісності.

У деяких випадках, якщо результат неоднозначний, може бути проведено додаткове фарбування або імуногістохімічне дослідження для уточнення діагнозу, наприклад, при складних випадках пухлин печінки, підшлункової залози, лімфатичних вузлів тощо.

Загалом вся процедура, від моменту отримання зразка до готового результату, може займати від кількох днів до двох тижнів – це залежить від складності дослідження та типу тканини.

Що показує гістологічне дослідження?

Гістологічне дослідження дає змогу побачити найменші зміни у структурі клітин і тканин, які часто неможливо визначити іншими методами. Воно показує не просто наявність патології, а її природу, ступінь розвитку та характер – чи є процес доброякісним, злоякісним, запальним або дегенеративним.

Під час мікроскопічного дослідження лікар-гістолог оцінює форму клітин, їхній розмір, розташування, взаємодію між собою, а також стан міжклітинної речовини. Саме ці зміни допомагають зробити висновок про те, які процеси відбуваються в органі чи тканині. Наприклад, у разі пухлини гістологія визначає, чи є вона злоякісною (раковою) чи доброякісною, а також допомагає обрати правильну тактику лікування.

Крім онкопатологій, гістологічне дослідження дозволяє виявити:

• запальні процеси (гострі або хронічні);
• дегенеративні зміни тканин, що свідчать про порушення обміну речовин або старіння клітин;
• здатність до регенерації – відновлення тканин після травм або операцій;
• гормональні порушення, які відображаються на структурі залоз внутрішньої секреції;
• причину безпліддя чи невиношування вагітності (за результатами гістології ендометрію або плаценти).

Скільки днів робиться гістологія?

Тривалість гістологічного дослідження залежить від кількох факторів: типу матеріалу, складності випадку та необхідності додаткових досліджень. У середньому результати гістології готові через 5–14 робочих днів.

Якщо зразок і процедура є стандартними і рутинними (наприклад, біопсія шкіри чи шийки матки), результат можна отримати швидше – за 3–5 днів. Проте у випадках, коли потрібно провести додаткове фарбування або імуногістохімічний аналіз, термін може продовжитись до 2 тижнів. Це пов’язано з тим, що спеціалісти ретельно обробляють зразок, фіксують, заливають у парафін, роблять зрізи, фарбують і лише потім вивчають під мікроскопом.

Гістологія – один з найважливіших напрямів сучасної медицини, який допомагає виявити те, що неможливо побачити неозброєним оком. Патогістологічне дослідження дає лікарям відповіді на питання про природу хвороби, характер змін у тканинах і призначення подальшого лікування. Саме завдяки йому можна вчасно виявити запалення, доброякісні чи злоякісні процеси, оцінити ефективність терапії та запобігти ускладненням.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

19.09.2025

Кортизол

26.08.2025

Про гормон естроген: функції, норми та як перевірити його рівень в організмі

19.05.2025

Дефіцит вітаміну В12: симптоми, діагностика, наслідки